Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хліб

Хліб — традиційний харчовий продукт європейців, жителів Близького Сходу та представників індійських культур. Його випікають з тіста, перемолотого зерна (муки), води, дріжджів (або опара). Можливі також і інші добавки. Зовнішню верхню частину називають шкоринкою хліба. Внутрішню — м'якушкою хліба.

Свіжий хліб цінується за свій смак та колір. Підтримання свіжості дуже важливе, щоб зберегти хліб смачним. Сучасний хліб обгортають паперовою, чи пластиковою обгорткою і кладуть в герметичні вмістилища, такі як хлібниці, щоб зберегти свіжість. Поверхня хліба, який тримають у теплому вологому оточенні, сприйнятлива для росту цвілі. Хліб швидко черствіє при низьких температурах, хоча утримуючи його в холоді, менш ймовірно, що буде рости пліснява.

[ред.] Історія

Людина вирощує зернові культури для харчування вже приблизно 10 000 років. Раніше зерно мололи, змішували з водою і їли як кашу. Пізніше з каші на гарячих каменях або в попелі пекли хлібні коржики із зерна дуже грубого помолу та води. Подібний хліб і зараз готують в різних частинах світу, наприклад мексиканську тортілью, індійський чапаті, шотландські вівсяні та північноамериканські коржики.

Згідно з археологічними знахідками, хліб був відомий вже більше 5000 років і він був важливим продуктом харчування ранніх цивілізацій, зокрема в Єгипті, де вже у той час хліб у великих кількостях виготовлявся в пекарнях. У античні часи єгиптяни мали прізвисько хлібоїди.

Вже між 2860 і 2840 до Р. Х. в країні на Нілі було відомо 30 різних сортів хліба. З Єгипту знання про випічку хліба через Грецію і Римську Імперію потрапили в Європу.

Навіть в період античності була велика різноманітність сортів хліба. В своєму творі грецький автор Автенеус описує різні види хліба, пирогів, печива та інших кондитерських виробів, які були доступні в Класичний період. Серед хлібів він згадує корж, який пекли на сковорідці, медовий хліб, «грибний» хліб та військовий хліб, який пекли на рожні. Тип і якість борошна, яке використовувалося для приготування хліба, також були дуже різноманітні. В той час римлянин Дифілус відзначав «хліб, зготований із пшениці, в порівнянні з ячмінним хлібом, поживніший, легше засвоюється і, в усякому разі, кращий».

Під час Середньовіччя хліб був не тільки основним продуктом харчування, а й частиною сервірування столу.

Отто Фредеріка Рогведдера вважають батьком нарізаного хліба. В 1912 р. Рогведдер почав роботу над машиною, що нарізує хліб, але пекарні неохоче її використовували, бо боялися, що хліб скоріше черствітиме. Це продовжувалося до 1928 р., коли Рогведдер створив машину, яка і нарізає, і упаковує хліб. Це значно збільшило популярність нарізаного хліба. Пекарня в Чіллікоте, Міссурі була першою пекарнею, що виготовляла нарізаний хліб.

Впродовж довгого часу, білий хліб вважали хлібом багатих, в той час, як бідняки їли темний хліб. Хоча в кінці XX ст. темному хлібу стали віддавати перевагу через більшу харчову цінність, тоді як білий хліб став асоціюватися із неосвіченістю в харчуванні нижчого класу.

Інша важлива подія сталася в 1961 р., коли винайшли машину, яка значно автоматизувала роботу із тістом та значно зменшила період ферментації і час виготовлення одної буханки. Цей спосіб зараз широко використовується у всьому світі.

[ред.] Культурна та політична важливість хліба

Для багатьох культур світу хліб не тільки основний продукт харчування. Молитва «Отче наш», наприклад, містить такі рядки: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». «Хліб» тут мають на увазі як потреби для життя взагалі. В Ізраїлі на робочих демонстраціях основне прохання було «роботу, хліб», а в п'ятидесятих бітники використовували слово хліб як евфемізм для грошей. У СРСР Володимир Ленін та інші більшовики обіцяли «Мир, землю і хліб», що пізніше стало головним лозунгом радянської пропаганди. В Україні є традиція зустрічати гостей хлібом і сіллю.

На противагу цьому в Азії більше цінується як основний продукт харчування рис. За винятком північної Індії та північного Китаю хліб не є основним продуктом. Більш консервативні жителі Китаю використовують в їжу рис у борошні.

Політично вимога хліба завжди мала велике значення:

• У Римській імперії правителі зробили висновок, що народ хотів «хліба і видовищ».
• З часів французької революції: відомо, що населення Парижа вимагало хліба перед замком Версалю, і Марія Антуанетта промовила: «Якщо вони не мають хліба, то повинні їсти пироги».
• У двадцяті роки 20 століття, в часи «депресії» вживався виборчий лозунг «роботи і хліба».

Найповнішу, на сьогодні, культурно-історичну працю про хліб написав письменник і історик культури Генріх Едуард Якоб (1889—1967) під назваю «Шість тисяч років хлібу». Гамбург: Rowohlt 1954.

[ред.] Зберігання

• Хліб добре зберігається у ящику з кераміки з отворами для повітря.
• В герметичній посудині з пластмаси хліб довше залишається свіжим, але може також швидко пліснявіти.
• Дерев'яні ящики чи папір висмоктують з хліба вологу і він сохне. Теж саме стосується зберігання в холодильнику.

[ред.] Хліб у різних культурах

• В Іспанії хліб називають «пан», і ця країна має найбільше видів хліба на землі ─ 315.
• У Британії і США найпопулярніший м'який хліб з тонкою скоринкою, який продається нарізаним у пакетах. Цей хліб виготовляють на фабриках, які здатні виробляти до 10 000 буханок за годину.
• У південній Азії їдять роті та чапаті (різновидності плаского хліба). Їх найчастіше готують із гірчичного борошна. Інший вид ─ пурі, тонкий плоский хліб, який смажать, а не печуть і під час смаження дують на нього.

[ред.] Посилання

• Історія хліба в Україні. Огляд розвитку хлібопекарської промисловості України

• Ватутінський хліб. Історія розвитку та сучасне виробництво